Наступного ранку Сакута розповідає, що не спав усю ніч. Повернувшись до школи, він дізнається, що усі, окрім Футаби, забули про Май. Ріо думає, що всі перестали бачити Май через шкільну атмосферу, а також, що її забувають усі, хто спав, оскільки єдиний момент, коли квантове спостереження неможливе - відсутність свідомості у спостерігача. Сакута вирішує якомога довше обходитися без сну. Йому вдається не спати кілька днів. Оскільки скоро іспити, Май вирішила підготувати Сакуту, проте приспала його снодійними, після чого зі сльозами на очах подякувала йому і попрощалася. Настав день іспиту, під час якого Сакуті вдається згадати Май. Він відпрошується до туалету, але насправді біжить до стадіону школи, звідки на всю школу зізнається Май в коханні. У той же час Май, яка, як виявилося, стояла позаду Сакути і яку Сакута вже бачить, кричить всій школі про синдром Сакути, що, зважаючи на все, допомагає їй, і її бачать уже всі інші.
